В Гефсиманском саду, наступила прохлада -
Иисус на коленях стоял.
Утомлённый, душою и страшно страдая...
Он к Отцу, изможденный взывал: -
Отче, если возможно, Меня пусть минует -
Чаша горькая эта Моя.
Но, а в прочем, как хочешь пусть будет -
Не Моя воля Отче, Твоя.
Истекал пот с лица, наподобие крови.
Спали рядом друзья без забот.
Никому не понять, эти муки и боли,
Доларосу и крест, видел Он наперёд.
На холме три креста, Он прибит посредине,
И кричит в исступленьи народ.
И звучат эти крики позора, по ныне -
А Христос, всё прощает и милует, ждёт...
Прочитано 10092 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
