На карте жизнь – простой отрезок
С своим началом и концом.
Один из них – косой обрезок,
Другой украшенный венцом.
Какой-то прям и чётко виден,
Волнист и тускл лежит инной.
Отрезок малый безобиден,
А длиный – с силой роковой.
Отрезков двух пересеченье
Для встречи краткой дарит миг,
А их земное единенье
Вновь обновит планеты лик.
Одни способны неразлучно,
Одной чертой на карте стать.
Другим же вместе очень скучно.
Союз им крепкий не создать.
Отрезок – чёрточка на карте.
Такими этот мир покрыт.
И он, как мел, что на асфальте,
Дождём внезапным будет смыт.
Какую память он оставит?
Где он отмерен был, другой
Черту вперёд свою направит,
Быть может, с лучшею судьбой.
На карте мира дано право:
Отрезку превратиться в луч,
Чтобы на небе с Божьей славой
Он слиться смог и стал могуч.
Чтобы навек соединившись,
Одну лишь дату там иметь,
Когда духовно возродившись,
Он во Христе отвергнул смерть.
Вячеслав Переверзев,
USA
Родился в Украине, на Донбассе, г. Горловка. Другой сайт: http://stihi.ru/avtor/slavyan68
Прочитано 7347 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 4,67
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
